РЕМІННИК, КА
Ремінник, ка
1) Родъ широкаго кожанаго мужскаго пояса изъ куска толстой кожи, сшитой вдвое, такъ что въ средину прячутъ деньги, тоже, что и черес, только шире. Чуб. УН. 418.
2) Ремінник. См. Вуголов. Шух. І. 166.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 12.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
РЕМІННЯ, НЯ, →← РЕМІННИЙ, А, Е.